Процедура складання протоколу за 130 статтею

Практично будь-яке правопорушення передбачає необхідність складання відповідного адміністративного протоколу. При цьому деякі статті адмінкодексу не потребують цього документа. Наприклад, не включений поворотник паперів не вимагатиме, а ухвала за фактом правопорушення буде винесена водієві безпосередньо на місці у вигляді довгого чека.
Але у випадку 130 статті протокол обов’язковий. Причому його складання та наступний аналіз мають найважливіше значення для справи. При правильному підході адвокат може вирішити результат на користь водія, навіть якщо суд вже виніс обвинувальне рішення.

Чи є протокол доказом у суді

За ст. 251 КУпАП, доказами у адміністративній справі виступає, зокрема, і протокол. Це дуже спірне рішення, оскільки його складанням займається безпосередньо поліцейський дома події. По суті це вільний виклад обставин правопорушення з його боку. І якщо йому щось захочеться чи здасться, то це може бути законспектовано та пред’явлено суду як вагомі аргументи.
Особливості оформлення протоколу за 130 статтею
Основним моментом при оформленні адмінматеріалу є підстави для підозри людини сп’яніння. Якщо таких немає або вони викликають сумніви, то провадження за 130 статтею неможливе. Виражаються ці симптоми у вигляді цілком певних чинників:

• Запах спиртного;
• Тремор рук;
• Невиразна мова;
• Зіниці, які не реагують на світ.

Більш ємний та вичерпний список прописаний у відповідній поліцейській інструкції. Тож, під час складання протоколу, служитель порядку зобов’язаний записати, які ознаки сп’яніння виявили в конкретного правопорушника. А разом із цим, зазначити, що за кермом транспортного засобу був саме він, а не ніхто інший.
Також у протоколі обов’язково вказують час та місце скоєння правопорушення. Причому час вказується кілька разів: першого – коли транспортний засіб було зупинено, другого – при складанні адмін протоколу. Суть у тому, що між цими двома часовими рамками може пройти кілька хвилин, і кілька днів.
Місце скоєння правопорушення прив’язується об’єкту місцевості, який можна легко ідентифікувати. Найчастіше це номер будинку або кілометр протяжності автомагістралі (залежно від того, де відбувається зупинка).
Далі поліцейський вказує пункт правил дорожнього руху, який було порушено людиною. Залежно від огляду, це може бути “2.9A” – якщо воно відбулося, “2.5” – якщо людина відмовилася і т.д. При зазначенні статті 130 КУпАП також вказується і її конкретна частина, адже кожна з них є окремим законом і має свою юридичну силу.

Додатки до протоколу

У нижній частині протоколу зазначаються додаткові відомості. Це:
свідки у 130 статті. Внесення свідчень про відмову або прийняття огляду є обов’язковим. Єдиний виняток, якщо людина погодилася поїхати на огляд до нарколога до лікарні з наступним експертним висновком;
відеоматеріали. До справи долучаються фото та відео, зняті як поліцейським, так і іншими учасниками події;
рапорт;
розписка;
чек алкотестера (якщо людина захотіла пройти огляд);
висновок лікаря наркологічної клініки тощо.
Кожен із цих пунктів необхідно вказувати окремо. Хоча деякі поліцейські про це забувають та пишуть загальну фразу “матеріали справи”. Ця обставина суттєво полегшує позицію захисту та спростування протоколу за 130 статтею.